Реванш без Порошенка. Хто і як буде протестувати 14 жовтня

Этот материал также можно прочитать на русском

У середу, 14 жовтня, в столиці пройде великий марш ультраправих націоналістів на честь дня заснування УПА. На вулиці Києва пообіцяли вийти радикали з "Нацкорпусу", "Правого сектору" і "Свободи". Більш низові, проте не менш активні націоналісти з "Традиції і порядку" і екс-С14 чомусь вирішили захід проігнорувати. Принаймні, поки що. Це підкріплює теорію про те, що між правими в Україні пробігла чорна кішка. До того ж, політологи припускали, що акції протесту можуть бути організовані в рамках великого плану екс-президента Петра Порошенка розгойдати владу Зеленського. Правда, поки що колишній гарант знаходиться в лікарні і намагається побороти Covid-19.

Vesti.ua зібрали всю інформацію про найвпливовіші праві організації в Україні, дізналися, чому політологи все частіше говорять про розкол в праворадикальних таборі і що буде з Порошенком.

Великий марш праворадикалів

Праворадикальні активісти вирішили організувати марш до дня заснування Української повстанської армії та Дня українського козацтва 14 жовтня. У цей день в країні відзначають ще й День захисника України — в 2014 році Петро Порошенко визначив його як державне свято, а в 2015 році Верховна Рада зробила цей день вихідним.

У 2019 році в цей день влаштували велике і яскраве дійство. Праворадикали з "Нацкорпусу" і "Традиції і порядку", а також політики з пулу Петра Порошенка вийшли на акції під загальним гаслом "Ні капітуляції" — тоді вони виступали з вимогою до президента Володимира Зеленського не застосовувати "формулу Штайнмайера" для вирішення конфлікту на Донбасі. Акції, хоч і були масштабними, але так ні до чого і не призвели.

В цьому році протести, судячи з кількості організацій, що анонсували свою участь, обіцяють бути не такими масовими. Найбільшу акцію спільно проведуть ВО "Свобода", "Правий сектор" і "Нацкорпус". У прес-службі "Нацкорпусу" нам розповіли, що поки не знають, чи будуть в марші брати участь давні соратники і товариші організації з "Традиції і порядку" і С14. Однак поспішили заспокоїти, що на акцію обіцяли прийти інші активісти з менш популярних парамілітарних організацій, наприклад, з "Тризуба імені Степана Бандери".

Організатори акції — це три найвідоміші праворадикальні політичні партії України. В анонсі маршу голова Центрального штабу "Нацкорпусу" Максим Жорін заявив, що захід розпочнеться о 14:00 біля пам'ятника Тарасу Шевченку і пройде по маршруту: Володимирська — бульвар Шевченка — Хрещатик — Майдан Незалежності — Алея Героїв Небесної Сотні (Інститутська — Банкова). Цього року марш буде називатися "Бій колаборантів" — тобто тим, кого в організаціях вважають проросійськими політиками або діячами в Україні. Такими вони вважають юриста, екс-заступник голови Адміністрації президента Андрія Портнова, генпрокурора Ірину Венедиктову, нардепа від ОПЗЖ Іллю Ківу. Крім того, вони вимагають позбавити ліцензії канали 112, NewsOne, ZIK, "Наш", "Інтер".

"П'ята колона має конкретні обличчя — ОПЗЖ, які впроваджують кремлівську політику в Україні, Портнов з помічниками, які готують реванш колишніх регіоналів-втікачів, генпрокурор Ірина Венедиктова, на замовлення якої фабрикують справи проти патріотів, Ілля Ківа та інші собачки", — написав Жорін.

У прес-службі "Нацкорпусу" нам розповіли, що праворадикали під Банковій планують вимагати від президента Зеленського внести в Раду закон "Про захист української державності від колабораціонізму". Відомо, що проект цього закону вони приносили під ОПУ ще під час акції до Дня незалежності 24 серпня. Цей законопроект, зокрема, передбачає:

• введення в українське правове поле терміна "колаборант";
• створення комісії, яка проводитиме спецперевірку за принципом антикорупційної перевірки;
• після визначення правового статусу, громадянам, визнаним колаборантами, буде заборонено обіймати посади держслужби.

Окремо вони вимагають від влади зняти обмеження на відкриття вогню на Донбасі — на думку "Нацкорпуса", перемир'я, яке ледь змогли підтримати після непростої ситуації з інспекцією в Шумах, це зрада і здача інтересів Майдану.

"Свобода", "Правий сектор", "Нацкорпус"

Якщо "Нацкорпус" ще залишається на слуху, то ВО "Свобода" і "Правий сектор", які були досить популярними під час Майдану і трохи після, зараз актуалізують згадки про себе саме через те, що ще в 2017 році об'єдналися з "Національним корпусом". Якщо не враховувати вплив партій на вулицях, в законодавчому і політичному плані ці організації абсолютно беззубі.

За даними Київського міжнародного інституту соціології, рейтинг ВО "Свобода" становить 2%, а у Національного корпусу — мізерні 0,5%. Партії "Правий сектор" в підсумковій таблиці взагалі немає.

ВО "Свобода" — це одна з найстаріших з реально функціонуючих правих українських партій. Олег Тягнибок керує політсилою з початку 2004 року. Партія виступає на захист і зміцнення української нації у вузькому етнічному сенсі, за що "свободівців" неодноразово звинувачували в шовінізмі і ксенофобії. У статутних документах партії зазначено, що "свободівці" підтримують повернення в паспорт графи "національність", введення кримінальної відповідальності за українофобію, посилення міграційної політики з забороною іноземцям усиновляти дітей з України. Відразу ж після Майдану ВО "Свобода" почали звинувачувати в тому, що їх фінансують львівський кримінальний авторитет Володимир Дідух (на прізвисько "Вова Морда") і депутат Ігор Кривецький, якого в різний час навіть пов'язували з олігархом Дмитром Фірташем.

"Правий сектор" — партія, заснована в березні 2014 року, також як і "Свобода" дотримується ідеології українського націоналізму в інтерпретації Степана Бандери. Декларує вороже ставлення до всіх, хто відмовляє українцям у праві на національну державність. Під час керівництва даного проекту Дмитром Ярошем експерти навіть називали партію перспективним проектом. Однак після того, як Ярош в 2015 році пішов, "Правий сектор" просто "здувся".

"Національний корпус" — наймолодша і найбільш неоднозначна політична сила серед трійки організаторів. Формально її створили як партію в 2016 році. Походить з полку Національної гвардії "Азов" і організації "Патріот України", яку з 2006 року очолював націоналіст Андрій Білецький. Він же керує і "Нацкорпусом". Партію, як і іншу організацію зі співзвучною назвою "Нацдружини", пов'язують з міністром внутрішніх справ Арсеном Аваковим. До слова, "Нацдружини" нещодавно пережили ребрендинг і зараз, за ​​словами людей з оточення Білецького, називаються "центурії".

"Традиція і порядок" та С14

ТіП і С14 вважаються низовими праворадикальними організаціями. Як перша, так і друга організація не особливо котируються навіть в колах самих правих. Активісти з цих організацій поки не заявляли про те, що будуть присутні на марші.

Рух "Традиція і порядок" (ТіП) з'явився в другій половині 2016 року. На відміну від інших праворадикальних груп, вони не відносять себе до націоналістів, називаючись "консервативним політичним рухом". Організацією керує Богдан Ходаковський, соратник радикального націоналіста Дмитра Корчинського. Показово, що сам Ходаковський часто з'являється на телеканалах з орбіти нардепа Віктора Медведчука.

У правих колах ходять чутки, що організацію спонсорують з РФ. Втім, сам Ходаковський цю інформацію заперечує — під час останнього інтерв'ю в Одесі він говорив, що організацію ніхто не спонсує і вони, нібито забезпечують уніформою зі своєю символікою та іншими атрибутами власних активістів за рахунок добровільних пожертв, яких за місяць "набігає" сумарно до 10 тисяч доларів.

Пізніше він писав на сторінці організації в Facebook, що спонсує організацію якийсь Сергій Чаплигін — релігійний філософ і антиліберальний блогер зі Львова — відомо, що в цьому році він балотується кандидатом на місцеві вибори в Івано-Франківській області від партії УДАР. На думку дослідника українських ультраправих В'ячеслава Лихачова, "Традиція і порядок" має ознаки екстремістської організації.

С14 керує націоналіст Євген Карась. Членів організації вважають причетними до вбивства українського письменника і журналіста Олеся Бузини. З чуток, організацію "кришували" співробітники Служби безпеки України. В цьому особисто Карася звинувачував відомий націоналіст Дмитро Резніченко, який також раніше був в організації. Навіть сам Карась заявляв, що С14 іноді влаштовують свої акції, які часто переходять у побиття, за наводкою СБУ. Відомо, що зараз поліція готує три підозри Карасю. Після перемоги Зеленського на виборах президента, організація “залягла на дно”, однак останнім часом знову активізувалася.

Активісти всіх вищеназваних організацій не раз нападали на людей, катували, погрожували, потрапляли в ксенофобські та антисемітські скандали. Популярними практиками у праворадикалів також є цькування "неугодних". Наприклад, соратник Корчинського Олександр "Волков" Демідов заснував в Telegram канал "Вольєр", в якому публікують акаунти активістів, які виступають проти насильства і традиційних цінностей, антифашистів і інакомислячих і закликають до розправи над ними.

Розкол через Порошенка і Стерненка

Як ми вже писали, марш 14 жовтня має стати одним з основних заходів, які допомогли б Порошенко "качнути" крісло під Зеленським. Він, як справжній "гетьман", швидше за все, планував очолити марш або хоча б бути присутнім на ньому. Втім, поки він знаходиться в лікарні через Covid-19. До того ж, багато представників праворадикального табору не зовсім задоволені тим, що Порошенко намагається привласнити собі звання головного націоналіста. Активісти "Нацкорпусу", "Традиції та порядку" і С14 не раз проводили акції і проти самого Порошенка, коли той був ще чинним президентом.

Зараз виглядає так, ніби його партія "Європейська солідарність" намагається приватизувати весь правий фланг українського політичного поля. До речі, дуже показово, що на останніх парламентських виборах "Свобода" в рідній Львівській області взяла близько 5,5% голосів проти 19,9% у партії Порошенко.

"У праворадикалів є проблема — "Європейська солідарність" з'їла електоральну свободу, підім'яла під себе весь табір, тому у них є внутрішня боротьба", — заявляв політолог Олексій Якубін.

Навіть найбільш віддані Порошенку активісти розділилися. Так, засновник партії "Демократична сокира", яку довгий час спонсорував екс-гарант (хоч і не офіційно) вважає, що Порошенко користується протестуючими для своєї політичної вигоди. За це Антона Колумбета — екс-лідера "Демсокири" — критикували свої ж однопартійці і члени "Європейської солідарності". Також через деякий час партії відмовили в реєстрації в ЦВК. Проти їх походу на вибори виступили три члени комісії, які потрапили туди від "ЄС".

Це можна сприймати або як помста, або як страх партії екс-президента втратити відсотки, отримані "ЄС" за допомогою дорогої політичної реклами. На думку соціолога Олександра Равчева, "Демсокира" існує для того, щоб "мочити опонентів Порошенка, яких він не може мочити відкрито по статусу".

Крім того, навесні 2020 року в праворадикальному таборі стався розкол і навколо скандального активіста Сергія Стерненка — лідер "Національного корпусу" Андрій Білецький в травні назвав підозрюваного у вбивстві активіста і екс-главу одеського "Правого сектора" сутенером і наркобаригою. Після цього Білецький з соратниками нібито побили колишніх членів "Нацкорпуса" Назарія Кравченко і Сергія Філімонова за підтримку того самого Стерненка.

Незважаючи на те, що Порошенко зараз в лікарні і навряд чи зможе відвідати мітинг, його соратники, швидше за все, прийдуть на акцію. Однак, в прес-службі "Нацкорпусу" нам окремо уточнили, що "ЄС" не є організаторами маршу. "Ми не можемо заборонити" Європейської солідарності "прийти на марш, як окремої партії. Швидше за все, члени "ЄС" будуть на акції, хоч вони про це поки не заявляли офіційно ", — заявили нам в прес-службі організації.

Зеленський поправішав?

Експерти відзначають, що вуличні противники "капітуляції", як би завзято вони не намагалися, не зможуть істотно вплинути на Банкову. Втім, і президента Зеленського, і його оточення іноді дорікають в тому, що вони нібито діють з оглядкою на вуличні протести.

Після звільнення з ТКГ Вітольда Фокіна, в соцмережах почали говорити про те, що Зеленський сам починає потроху "правішати" і все більше орієнтується на погляди так званої "партії війни". Крім того, нещодавно він висунув ультиматум Варшаві — відновити спаплюжені могили українських націоналістів на горі Монастир. Тільки в цьому випадку Зеленський нібито був готовий зустрітися з польським колегою Анджеєм Дудою. Вимога президента викликала неоднозначну реакцію, адже мова йде про могили бійців УПА, які, крім німецьких загарбників, вбивали поляків, євреїв та українців, які служили в рядах радянської армії.

На думку політолога Олексія Якубіна, Зеленський дійсно потроху починає повертатися до політичних лекалів екс-президента Петра Порошенка, в тому числі і до етноцентричності.

"Люди його обирали як центриста, який буде підтримувати лібералізацію, змінить підхід до функціонування в країні російської мови, скасує заборону на функціонування деяких сайтів. Але по суті модель залишається все тією ж: влада веде політику по концепції "друг-ворог", — заявив політолог.

За його словами, будь-яка підтримка Зеленським націоналістів буде означати для нього втрату рейтингів. Центристська і ліва аудиторії остаточно розчаруються в ньому, а праву вже давно зайняли Порошенко і націоналісти.