Раніше працював слюсарем: історія захисника з Запоріжжя

Командир відділення старший сержант «Барс» — уродженець Запоріжжя. За радянських часів закінчив школу спецназу прикордонних військ у Вірменії. Служив на Далекому Сході та Амурі. З весни 1983-го до зиму 1984 року виконував завдання в Афганістані у складі спецрозвідки. — Ті, хто раніше зі мною служив, нехай краще не потрапляють мені наочі. Вони мене пам’ятають ще по тих роках, — каже «Барс». — Ну а тут хлопці всі дуже гарні. Від себе скажу, що не думав, що в ТрО є такі люди. До війни «Барс» працював слюсарем в муніципальній аварійній службі Запоріжжя. З січня 2019 року підписав контракт з теробороною. Нині старшого сержанта все влаштовує, єдине, лише хотілося, аби збільшили граничний вік військової служби. Бо йому вже за 50, але почувається в чудовій формі. В 2018 році «Барс» їздив до Львову в Академію Сухопутних військ імені Петра Сагайдачного на курси підвищення кваліфікації сержантського складу. Здав екзамени успішно і підтвердив своє звання. Запитую, чи були вже на бойових? Відповідає, що так, але деталей дати не може. — Перевіряли населений пункт, бо бойовики туди приїжджали вдень. Ми його прочесали вночі. І далі приходоли, аби відловити тих орків, — каже командир відділення. – Нищитимемо їх безжально. У «Барса» двоє дорослих дітей. Четверо внуків. Три внучка і внученька. Дружина працює в Запорізькій міській владі. Дуже переживає, але розуміє, що краще її чоловік, аніж хтось інший, бо «Барс» свою роботу знає. У командира відділення син також військовий. Був в АТО, ветеран. Пройшов Донбас без поранень. — Вочевидь, батько добре вивчив, — посміхається «Барс». Руслан Ткачук